Деякі особливості формування крони азиміни трилопатевої Asimina triloba (L.) Dunal за інтродукції у лісостепову зону України

УДК 582.681.46

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КРОНИ АЗИМІНИ ТРИЛОПАТЕВОЇ (ASIMINA TRILOBA (L.) DUNAL) ЗА ІНТРОДУКЦІЇ У ЛІСОСТЕПОВУ ЗОНУ УКРАЇНИ

 

В. В. КРАСОВСЬКИЙ, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Хорольський ботанічний сад

Анотація. Висвітлено значення інтродукції азиміни трилопатевої (Asimina triloba (L.) Dunal) у лісостеповій зоні України та охарактеризовано деякі морфологічні особливості рослин. У субтропіках, де знаходиться природний ареал виду, крони дерев, з притаманною їм крихкістю деревини та ламкістю багаторічних гілок, не потерпають від великого снігопаду чи сильної ожеледі. Натомість такі несприятливі метеорологічні явища у Лісостепу України бувають майже щорічно і в окремі зими спричиняють розчахування крони дерев. Задля попередження зазначених ушкоджень запропоновано один із можливих способів формування крони азиміни трилопатевої, спроможний завадити відчахуванню скелетних гілок від стовбура дерева.

Ключові слова: лісостепова зона України, інтродукція, азиміна трилопатева, ожеледь, відчахування гілок, формування крони

 

В останні роки, спираючись на інтродукційну діяльність профільних наукових установ та окремих садівників-аматорів, у лісостеповій зоні України починає поширюватись нова плодова культура – азиміна трилопатева, яка на початку ХХ століття культивувалась переважно у Північній Америці.

Прикута увага до азиміни трилопатевої має цілком наукове обґрунтування. По-перше, вона здатна переносити зниження температури до мінус 27-29 °С [5] і така її біоекологічна особливість обумовлює можливість культивування виду у Лісостепу України, а у випадку підмерзання дуже добре регенерує, відновлюючись із сплячих бруньок [6]. По-друге, поширенню азиміни трилопатевої сприяє висока ступінь привабливості плодів за їх зовнішню незвичайність та високі смакові якості. Вони являють собою крупні багатонасінні ягоди тупо-овальної, овальної або циліндричної форми, середня маса яких коливається в межах від 25 до 450 г [5]. Плоди ароматні, соковиті та солодкі, з високим вмістом цукрів від 15 до 24 %, аскорбінової кислоти до 50 мг %, вуглеводів – від 16 до 25 %, сухих речовин – до 29 %. Комплекс ароматичних речовин, що утворюється в процесі дозрівання плодів азиміни, надає їм неповторний цукерково-квітковий аромат [1, 3, 5, 15]. Споживають плоди у свіжому вигляді, коли м’якуш набуває кремоподібної консистенції, а також використовують для кулінарної переробки. Привертає увагу також те, що азиміна високоврожайна культура, стійка до шкідників та хвороб [3, 4, 6].

Азиміна трилопатева (Asimina triloba (L.) Dunal), що належить до родини Анонових Annonaceae DC., являє собою невелике листопадне дерево заввишки 5-10 м, рідше до 15 м [5, 13]. Воронов В. В. та        Іваненко Ф. К., досліджуючи різні форми азиміни у ВНДІ квітникарства та субтропічних культур, наводять таку їх морфологічну характеристику: дерево у віці 10 років має висоту 1,9 м та діаметр штамбу 6 см, а у віці      23 роки – висота дерева 6,5 м і діаметр штамбу 27 см [1]. У ботанічному саду Одеського національного університету дерево азиміни трилопатевої, що зростає з 1948 року, має висоту 12 м та діаметр стовбура 35 см [3]. Деревина азиміни на колір світло-жовта, має м’яку та крихку структуру, легка і практично не придатна для господарського використання [5].

У природних умовах форма крони дерева у азиміни трилопатевої яйцевидна, вузько пірамідальна, пірамідальна або округла [3], у зрілому віці широко пірамідальна [5]. Багаторічні гілки тонкі, ламкі, гілкування симподіальне [3, 5].

За симподіального гілкування, після того, як ріст верхньої частини пагона рослини припиняється, його замінює один із бокових пагонів, що росте вертикально, і який, в свою чергу, припиняє ріст та замінює вісь наступного порядку. Бокові пагони також розвиваються симподіально, в результаті чого утворюється велика кількість пагонів різних порядків, що сприяє значному залиствененню крони [5].

У перші 2-3 роки сіянці рослини азиміни трилопатевої ростуть повільно, у плодоношення вступають на 7-8 рік, щеплені – на 3-4 рік      життя [5].

Нашими дослідами під час вирощування сіянцевих рослин підтверджена своєрідна морфологічна особливість A. triloba, а саме: у молодих рослин скелетні гілки, відходячи від основного провідника під гострим кутом близько 30° чітко формуються в одній площині, тобто представляють класичну пальмету.

Культура азиміни схильна до інтенсивного пагоноутворення, що призводить до формування 20-30 і більше пагонів першого порядку [5].

За рекомендацією науковців Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру, формування основного скелету рослин розпочинають на 3-4 рік після посадки, водночас видаляються нижні пагони, формуючи штамб дерева висотою 80-90 см та ярусно-розріджену крону з 6-8 пагонів [5].

Наведені найбільш відомі сучасні літературні дані щодо формування крони дерева азиміни трилопатевої відносяться до її культури на Півдні Криму України [5]. За вирощування азиміни трилопатевої у лісостеповій зоні України включається такий вагомий аргумент, як несприятливі метеорологічні явища, характерні для помірного кліматичного поясу, а це вимагає відповідно і особливого підходу до вибору способів формування крони рослин, що мають крихку і ламку деревину.

Мета досліджень вивчити морфологічні особливості азиміни трилопатевої та запропонувати спосіб формування крони рослин з урахуванням дії таких несприятливих метеорологічних явищ, як сильна ожеледь та великий снігопад, що виникають у лісостеповій зоні України.

Матеріал і методика досліджень. В дослідженнях використана колекція місцевих сіянцевих рослин азиміни трилопатевої у віці 8-ми років. Колекція знаходиться у науковій зоні Хорольського ботанічного саду та у розсаднику, який розташовується за межами його території.

Методи дослідження – візуальні спостереження, уявне моделювання.

Результати досліджень та їх обговорення. В новоствореному Хорольському ботанічному саду основним напрямком наукових досліджень є інтродукція субтропічних плодових культур. Однією з найважливіших складових організації досліджень стало створення дослідної бази як окремої ботанічної колекції субтропічних плодових культур із використанням таких видів, як: азиміна трилопатева (Asimina triloba (L.) Dunal), зизифус справжній (Zizyphus jujuba Mill.), хурма віргінська (Diospyros virginiana L.), хурма кавказька (Diospyros lotus L.), мигдаль звичайний (Amygdalus communis L.), мушмула звичайна (Mespilus germanica L.), інжир звичайний (Ficus carica L.), гранатник зернястий (Punica granatum L.) [11]. Це дозволило сформувати банк генетичних ресурсів досліджуваних субтропічних плодових культур та значною мірою сприяти здійсненню селекційного відбору стійких форм, а у перспективі і виведенню місцевих сортів [12, 14, 15].

Територія Хорольського ботанічного саду знаходиться в межах міста Хорол Полтавської області. Через обмеженість площі (загальна 18 га) та велику кількість запланованих експозиційних ділянок (згідно проекту організації території їх понад 35), сад субтропічних плодових культур займає площу 0,27 га, має багатофункціональне використання і для зручності проведення наукових досліджень та екскурсійної діяльності всі рослини висаджені у регулярному стилі [9].

Формування крони кожного з видів досліджуваних субтропічних рослин обумовлюють такі фактори, як схема посадки, температурний режим приземного шару повітря, а також можливі несприятливі метеорологічні явища. До прикладу, через недостатню зимостійкість крона F. carica та P. granatum формується у вигляді розлогих кущів з похилими основними ростовими пагонами-провідниками, що має важливе значення під час укладання їх на зиму на грунт та укриття.

Азиміну трилопатеву ми вирощували з насіння, адже це важливо в інтродукційному процесі, оскільки серед сіянців виду можливо відібрати форми, які за якістю плодів поступаються материнським рослинам, а за стійкістю до зростання у нових кліматичних умовах їх значно перевершують [7, 8, 15]. Висаджували сіянці за схемою посадки 4´4 м, що передбачало у перспективі формування розгалуженої крони дерев на низькому штамбі, загальною висотою 3-3,5 м. Потреба у невисокій розгалуженій кроні ґрунтується на вибагливості дорослих рослин до світла та можливістю ручного збору плодів, що дозріли, принаймні, з використанням розкладної дерев’яної сходні.

Азиміна трилопатева у субтропічній зоні, де знаходиться її природний ареал та на Півдні Криму, не потерпає від великого снігопаду або сильної ожеледі, оскільки природні умови цих регіонів характеризуються жарким літом, теплою та помірно вологою зимою. Тому вибір способу формування крони інтродуцента серед відомих способів або розробка нових є невід’ємною ланкою дій під час впровадження виду у змінені природні умови. Крім того, способи формування крони інтродуцента повинні враховувати як морфологічні особливості виду (крихка структура деревини), особливості плодоношення, так і вплив несприятливих метеорологічних умов лісостепової зони України.

В Україні щорічно фіксуються випадки виникнення несприятливих природних явищ метеорологічного характеру, що мають місце і в лісостеповій зоні та які можуть згубно вплинути на цілісність крони дерев з крихкою структурою деревини та ламкими багаторічними гілками. Це, в першу чергу, великі снігопади і сильні ожеледі. Разом з тим знаходження на гілках значних відкладень налиплого снігу чи товстого шару льоду може тривати навіть кілька діб, що згубно впливає на цілісність крони.

Під час досліджень нами відмічено, що за вирощування азиміни з насіння у особин віком з 6 років скелетні гілки першого порядку відгалужуються в бік від стовбура під гострим кутом (рис. 1.). Саме у таких місцях під час налипання великої маси снігу або товстого шару льоду у дорослих дерев найчастіше може відбуватися незворотна деформація крони. Скелетні гілки спочатку прогинаються до поверхні ґрунту, а потім відчахуються від стовбура або обламуються, що є згубним для дерева.

У садівництві відомі способи збільшення кута відходження скелетних гілок від стовбура дерева, одним з яких є обрізання гілок на зовнішнє розгалуження [2]. Цей спосіб забезпечує формування компактної крони, спрямованої на збільшення врожаю. Проте необхідно зазначити, що в онтогенезі плодові дерева змінюють свої морфологічні характеристики і з віком стійкість крони до таких небезпечних метеорологічних явищ, як великий снігопад чи сильна ожеледь, лише погіршується.

Для запобігання відчахуванню скелетних гілок від стовбура дерева ми ставили за мету сформувати таку крону плодового дерева у якої, з огляду механіки, під час відкладень великої маси снігу або товстого шару льоду, гілки першого порядку під дією маси гілок вищих порядків не прогинались, а частково скручувались по всій довжині. Поставлене завдання пропонується вирішувати таким шляхом: формуючи скелетні гілки крони, відгалуження гілок другого порядку формують однобоко відносно гілок першого порядку, в результаті чого гілки першого порядку під дією маси гілок вищих порядків та маси налиплого снігу або льоду не відчахуються від стовбура дерева, а лише в межах своєї довжини частково деформуються, скручуючись. Так, на рис. 2. в горизонтальній проекції схематично зображено плодове дерево, крона якого сформована запропонованим способом. У даному випадку із трьох скелетних гілок першого порядку, де: 1 – стовбур дерева, 2 – гілки першого порядку, 3 – гілки другого та вищих порядків, 4 – напрямок часткового скручування (деформації) гілок першого порядку під навантаженням гілок другого та вищих порядків із шаром налиплого снігу або відкладень льоду.

Після зникнення навантажень, спричинених великим снігопадом або сильною ожеледдю, скелетні гілки за рахунок своєї механічної пружності повернуться у вихідне положення.

Таким чином, запропонований спосіб формування крони плодового дерева азиміни трилопатевої в агрокліматичних умовах Лісостепу України запобігає відчахуванню скелетних гілок від стовбура дерева під час значних опадів у холодний період року і є доцільним під час формування крони азиміни. Даний спосіб формування крони захищений нами як нове технічне рішення у вигляді патенту на корисну модель [10].

Висновки

Високий адаптивний потенціал азиміни трилопатевої, який проявляється, перш за все, у значній морозостійкості в умовах лісостепової зони України та проведення формування крони дерев у спосіб, що враховує захист рослин від можливих механічних пошкоджень в наслідок великих снігопадів та сильних ожеледей, сприяє повноцінному використанню та поширенню виду як плодової культури на присадибних ділянках та фермерських садах регіону.

Список літератури

  1. Воронцов В. В. Новая плодовая культура / В. В. Воронцов,                        Ф. К. Иваненко // Аграрна наука. – 1999. – №4. – С. 22-23.
  2. Гапоненко Б. К. Ваш сад / Б. К. Гапоненко, М. Б. Гапоненко. – К.:Урожай, 1994. – 400 с.
  3. Грабовецька О. А. Біоекологічні особливості азиміни трилопатевої (Asimina triloba (L.) Dunal) в Степу України / О. А. Грабовецька,              В. М. Єжов // Садівництво. – 2015. – Вип. 69. – С. 35-43.
  4. Грабовецька О. А. Южные плодовые / О. А. Грабовецька // Дача. Сад. Огород. – 2008. - №11. – Спецвыпуск. – С. 8.
  5. Казас А. Н. Субтропические плодовые и орехоплодные культуры: научно-справочное издание / А. Н. Казас, Т. В. Литвинова,                             Л. Ф. Мязина [и др.] – Симферополь: ИТ «Ариаль», 2012. – 304 с.
  6. Клименко С. В. Садовая золушка / С. В. Клименко // Огородник. – 2012. – №3. – С. 38-40.
  7. Кохно Н. А. О теоретических основах интродукции древесных растений на Украине / Н. А. Кохно // Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 50 – 56.
  8. Кохно Н. А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н. А. Кохно, А. Н. Курдюк. – К.: Наукова думка, 1994. – 188 с.
  9. Красовський В. В. Регулярний стиль як ландшафтне рішення колекції субтропічних плодових культур у Хорольському ботанічному саду. [Електронний ресурс] / В. В. Красовський // Електронний науковий фаховий журнал «Наукові доповіді національного університету біоресурсів і природокористування України». – 2014 р. – Київ № 43 (лютий). – Режим доступу до журналу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nd_2014_1_5.pdf
  10. Красовський В. В. Спосіб формування крони плодового дерева, запобігаючий відчахуванню скелетних гілок від стовбура дерева. Патент України на корисну модель № 102748; заявл. 11.08.2014; опубл. 25.11.2015, Бюл. № 22.
  11. Красовський В. В. Субтропічні плодові культури Zizyphus jujuba Mill., Diospyros virginiana L., Asimina triloba L. як невикористаний резерв примноження біорізноманіття лісостепової зони України /                        В. В. Красовський // Роль ботанічних садів і дендропарків у збереженні та збагаченні біологічного різноманіття урбанізованих територій: Матеріали міжнародної наукової конференції: Київ, 28-31 травня            2013 р. – С. 93-94.
  12. Красовський В. В. Формування генофонду субтропічних плодових культур у Хорольському ботанічному саду / В. В. Красовський // Генофонд рослин та його використання в сучасній селекції: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті професора М. М. Чекаліна. – Полтава, 2015 р. – С. 85-86.
  13. Федоренко В. С. Субтропические и тропические плодовые культуры: [Учеб. пособие] / В. С. Федоренко. – К.: Вища шк., 1990. – 239 с.: ил.
  14. Черевченко Т. М. Ботанічні сади та дендропарки – головні осередки інтродукційних досліджень та збереження різноманіття рослин /                Т. М. Черевченко // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 294 с.
  15. Черевченко Т. М. Збереження та збагачення рослинних ресурсів шляхом інтродукції, селекції та біотехнології: монографія / [Черевченко Т. М., Рахметов Д. Б., Гапоненко М. Б. та ін.]; відп. ред.         Т. М. Черевченко. – К.: Фітосоціоцентр, 2012. – 432 с.

 

 

УДК 582.681.46

НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ КРОНЫ АЗИМИНЫ ТРЕХЛОПАСТНОЙ (ASIMINA TRILOBA (L.) DUNAL) ПРИ ИНТРОДУКЦИИ В ЛЕСОСТЕПНУЮ ЗОНУ УКРАИНЫ

 

В. В. КРАСОВСКИЙ, кандидат биологических наук, старший научный сотрудник

Хорольский ботанический сад

horolbotsad@gmail.com

 

Аннотация. Отражено значение интродукции азимины трехлопастной (Asimina triloba (L.) Dunal) в лесостепной зоне Украины и охарактеризованы некоторые морфологические особенности растений. В субтропиках, где находится естественный ареал вида, кроны деревьев, с присущей им хрупкостью древесины и ломкостью многолетних веток, не страдают от большого снегопада или сильной гололедицы. Зато такие неблагоприятные метеорологические явления в Лесостепи Украины бывают почти ежегодно и в отдельные зимы вызывают разламывания крон деревьев. Ради предупреждения отмеченных повреждений предложен один из возможных способов формирования кроны азимины трехлопастной, способный помешать отламыванию скелетных веток от ствола дерева.

Ключевые слова: лесостепная зона Украины, интродукция, азимина трехлопастная, гололедица, отламывание веток, формирование кроны

 

УДК 582.681.46

SOME   SPECIAL FEATURES  OF FORMING  CROWN OF  (ASIMINA TRILOBA (L.) DUNAL)  DURING  INTRODUCTION  IN THE FOREST-STEPPE ZONE OF UKRAINE

 

V. V. KRASOVSKY, the candidate of  biological science, senior research worker

Khorol Botanical Garden

horolbotsad@gmail.com

 

Annotation. It was explained the meaning of  introduction  (Asimina triloba (L.) Dunal) in the forest-steppe zone of Ukraine and characterized some  morphological  features of  the crops. In the subtropical zone , where there is  a natural area of the species, tree crowns , which have brittle timber and fragile  do not grow in the  conditions  of heavy snowfalls and  glazed frost. The such untoward  meteorological  phenomenon  take place in the forest-steppe zone of Ukraine annually and it causes separating of tree crowns during some winters.  To prevent  damage  it was suggested one of possible  ways of forming  crown  Asimina  triloba. It will prevent  splitting  off  the framework  branches  from the tree trunk.

Key words: the forest-steppe zone of Ukraine,  introduction, Asimina  triloba, glazed frost,  brunch splitting  off  , crown forming 

 

Категорія: Наукові публікації | Додав: 2012xxxl (01.12.2016)
Переглядів: 683 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: