Проблеми створення та функціонування Хорольського ботанічного саду
ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОРОЛЬСЬКОГО БОТАНІЧНОГО САДУ В.В. Красовський Хорольський ботанічний сад Необхідність збереження генофонду рідкісних зникаючих рослин природної флори, збагачення рослинних ресурсів України шляхом інтродукції, підвищення екологічної культури широких верств населення зобов'язує шукати шляхи і можливості розширення та створення нових об'єктів природно-заповідного фонду України. Саме з такою метою у 2004 році були розпочаті роботи по створенню Хорольського ботанічного саду [3], а вже у 2009 році Указом Президента України Хорольський ботанічний сад було створено як об'єкт природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення з площею у 18 га, функціонування якого розпочато з грудня 2011 року. На початковому етапі створення ботанічного саду необхідно було вирішити ряд проблем. Перша полягала у визначенні території майбутнього саду, оскільки відносно невелика площа майбутнього саду повинна включати найрізноманітніші ландшафти. Інша проблема полягала у віднайденні такої території, яка б у найкоротші терміни могла бути підготовленою для відвідування саду з мінімальними на це затратами. Архітектурний задум ініціатора та автора створення ботанічного саду вирішував одразу дві названі проблеми і полягав у об'єднанні двох об'єктів природно-заповідного фонду України місцевого значення, а саме заповідних урочищ Дубовий гай площею близько 2,5 га та Заяр'є площею 14 га, а також включення до ботанічного саду рівнинної території, розташованої між цими об'єктами, що є невід'ємним елементом їх об'єднання. Заповідні урочища Дубовий гай та Заяр'є – природоохоронні об'єкти місцевого значення, котрі є проміжними категоріями між заповідниками, комплексними заказниками і пам'ятками природи. Заповідні урочища являють собою прикметні ділянки місцевості з чітко сформованими природними межами, що виділяються на фоні загального ландшафту своєрідністю геоморфологічної будови, рослинністю. Охороняються заповідні урочища законодавством України та актами місцевого адміністративного урядування [5]. Заповідні урочища Дубовий гай та Заяр'є – це надбання, скарб природної та історико-культурної спадщини Хорольчан. Ці природні об'єкти розміщені в межах міста Хорол, вражають різноманітністю, ваблять унікальними краєвидами, являються окрасою міста та мають вагоме значення для формування екологічного світогляду. Запропонований цілісний масив Хорольського ботанічного саду є цінним з огляду геологічного формування рельєфу, що обумовлено наявністю глибокої балки з відрогом природного походження. У глибокій балці, яка проходить через усю територію ботанічного саду, розташована водна артерія, що складає каскад чотирьох ставків з гідротехнічними спорудами і які утворюють низку порогів з перепадом висот близько 10 м. Таким чином у результаті об'єднання існуючих природоохоронних об'єктів місцевого значення новостворений ботанічний сад репрезентований рівнинними та стрімкими схиловими ландшафтами з лісовою та лучною рослинністю, водними об'єктами між якими невеликими ділянками представлені болота з притаманною їм рослинністю. Слід наголосити, що Дубовий гай, який представлений столітніми дубами і має композиційно-парковий вигляд після незначної реконструкції як об'єкт та осередок з декоративно-естетичними характеристиками, які впливають на емоційне сприйняття ландшафтів, придатний для відпочинку та проведення екскурсій, що було обумовлено метою створення ботанічного саду. Отже створено якісно новий об'єкт природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення з відділом науки, Державною службою охорони та господарським відділом. Таким чином місто Хорол, як розвинений промисловий центр має велику упорядковану зелену зону, що утримуватиме його екологічний баланс, місце для змістовного відпочинку громадян та ведення навчальної, освітньо-виховної та просвітницької роботи в сфері біології, екології та охорони природи для учнів та студентів навчальних закладів. Створення Хорольського ботанічного саду є важливим внеском у виконання загальнодержавної програми розбудови екомережі України, він є необхідним для науки, освіти і культури. Виходячи зі статті 32 «Структура території та основні вимоги щодо режиму ботанічних садів» Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [1] проектом створення Хорольського ботанічного саду передбачено створення чотирьох функціональних зон а саме: заповідну, експозиційну, наукову та адміністративно-господарську. До заповідної зони рекомендовано включити існуючий Дубовий гай, до наукової, що буде створюватись – субтропічні плодові культури відкритого ґрунту, колекцію рідкісних плодових культур та райський сад у якому будуть представлені плодові культури що згадуються у Біблії. В експозиційну зону рекомендовано включити колекційну ділянку рослин природної флори, зелену галявину, горіховий та магнолієвий сад, бузкову алею, рослини лісової флори, дендрарій, сад прибережних та водних рослин. Сюди віднесена і територія, відведена під геометричний парк. Окрасою Хорольського ботанічного саду є Дубовий гай площею близько 2,5 га. Дубовий гай часто іменують «стежками», тому що в ньому, наприкінці 19 на початку 20 століття на окультуреній території після висадки дубів були прокладені стежки, посипані піском, по яких прогулювались хорольчани, а з огляду сучасності колишні стежки можна тлумачити як екологічні стежки. Дубовий гай залишається у складі ботанічного саду як самостійний елемент ландшафтно-архітектурного комплексу, що сприяє чіткій функціональній організації території саду та використання гаю як паркової зони з центральним входом у ботанічний сад. Дубовий гай при функціональній організації території ботанічного саду в деякій мірі забезпечуватиме створення мікрокліматичних умов середовища [2] поряд розміщеної наукової зони, а саме знижувати швидкість вітру та зволожувати повітря. Центральна частина Дубового гаю має кругову алею де облаштована зона відпочинку мешканців та гостей міста. Столітні дуби, що зростають у Дубовому гаю уособлюють історію міста, його доброчинців, що виявили любов до міста. Проблеми, які найближчим часом необхідно вирішувати щодо функціонування та розвитку ботанічного саду полягають у наступному: 1. Розробити проект землеустрою Хорольського ботанічного саду, отримати право на постійне користування землею оформивши державний акт. Це дасть змогу встановити охоронні та інформаційні знаки, природоохоронні аншлаги. Частково, зі сторони центральної частини міста вигородити територію ботанічного саду та облаштувати центральний вхід. 2. Розробити спільно з ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (м. Київ), проект організації території Хорольського ботанічного саду, який включає проведення інвентаризації насаджень, розробку садово-архітектурних композицій, екологічних стежок та інших елементів проектованої території. Оскільки Хорольський ботанічний сад є науково-дослідною, природоохоронною установою, завданням саду є проведення фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт з інтродукції та акліматизації, розмноження та ефективного використання рослин місцевої та світової флори. Основним напрямом наукових досліджень, що проводить сектор акліматизації Хорольського ботанічного саду є інтродукція нових південних, у тому числі субтропічних плодових культур відкритого ґрунту з корисними властивостями. Наукова діяльність сектору плодових, ягідних, лікарських та нових культур спрямована на впровадження високотехнологічного адаптивного садівництва нових видів культур, що потребують мінімуму агротехнічних витрат на культивування завдяки природній стійкості до біотичних та абіотичних факторів середовища. Предметом досліджень є такі види субтропічних плодових культур як унабі (Zizyphus jujuba Mill.), азиміна трилопатева (Asimina triloba L.) [2,4,6], хурма віргінська (Diospiros virginiana L.) та інжир (Ficus carica L.). Науковцями відділу дендрології та еколого-освітньої діяльності Хорольського ботанічного саду здійснюється інвентаризація дендрофлори ботанічного саду, ведеться робота з її поповнення. Дослідження вікових дерев Дубового гаю є першою спробою узагальнити відомості про Дубовий гай, історію його виникнення, сучасний стан дерев та шляхи їх збереження. ЛІТЕРАТУРА 1. Закон України «Про заповідний фонд України» № 2457 – 12 від 16 червня 1992 р. 2. Красовський В.В. Деякі особливості інтродукції крупноплідних форм зізіфуса в Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2002. – № 2–3. – 58–59 с. 3. Красовський В.В. Концепція створення ботанічного саду в м. Хоролі Полтавської області. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – серія «Екологія. Ботанічні науки». – Випуск 5(63). – Полтава, 2008. – 174–178 с. 4. Красовський В.В. Перші підсумки інтродукції унабі в Лісостепу України. Біорізноманіття, теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: Друкарська майстерня, 2008. – 180 – 181 с. 5. Романенко В.Д., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Харченко Т.А. та ін. Науково-практична інструкція щодо природокористування і ресурсозбереження в біосферних резерватах України (на прикладі Дунайського біосферного заповідника). – К.: ЛОГОС, 2006. – 88 с. 6. Черевченко Т.М., Рахметов Д.Б., Гапоненко М.Б. та ін. Збереження та збагачення рослинних ресурсів шляхом інтродукції, селекції та біотехнології: Монографія. – К.: фітосоціоцентр, 2012. – 432 с.
| |
|
| |
| Переглядів: 1752 | |
| Всього коментарів: 0 | |