Концепція створення ботанічного саду в м. Хоролі Полтавської області
КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ БОТАНІЧНОГО САДУ В М, ХОРОЛІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Володимир Красовський (Хорол, Полтавська область) Ключові слова: ботанічний сад, концепція створення, мета, призначення, наукові дослідження. Світова і національна практика вказує на актуальність питання охорони навколишнього природного середовища у зв'язку із зростанням темпів розвитку технічного прогресу та антропогенної зміни територій. У плані подальшого розвитку нашої держави з метою збереження довкілля значу роль покликані відіграти об'єкти природно-заповідного фонду як базового елементу екологічно-збалансованого соціально-економічного розвитку її окремих регіонів [ 1 ;5]. Необхідність збереження генофонду рідкісних і зникаючих рослин природної флори, збагачення рослинних ресурсів України шляхом інтродукції, підвищення екологічної культури широких верств населення та виконання Указу Президента України від 23.05.05 р. № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» зобов'язує нас шукати шляхи і можливості для розширення мережі природоохоронних об'єктів, у тім числі і створення нових ботанічних садів у нашій державі. Тому з метою озеленення, покращення екологічного стану, популяризації питань охорони природи та з метою реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку природно-заповідної справи в Україні Хорольською міською радою розпочата діяльність щодо організації ботанічного саду. Місто Хорол — великий районний центр, у якому є кілька заводів, зокрема один з найбільших в Україні молококонсервний комбінат з виготовлення родуктів дитячого харчування, лісництво, агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії, міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців, автошкола, гімназія, три загальноосвітні середні школи, дитяча юнацька спортивна школа, музична школа, еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, будинок школярів та юнацтва та три дитячі дошкільні заклади. У м. Хоролі є дубовий гай, вік дерев якого перевищує 100 років і який охороняється як пам'ятка природи обласного значення з 1982 року. Дубовий гай міг би стати складовою частиною Хорольського ботанічного саду, оскільки міська влада згодна передати для створення ботанічного саду дубовий гай та вільну на даний час прилеглу до дубового гаю територію загальною площею близько 18 гектарів. Рельєф території створюваного ботанічного саду складається з рівнинної та ускладненої ярами, балками, річковою долиною, в поймі якої збудовано чотири ставки з гідротехнічними спорудами. Такий рельєф забезпечить зонування території саду як єдиного комплексу різними типами ландшафту. Погодні умови Полтавської області, а вони є типовими для лісостепової зони України, придатні для ведення садівництва, включаючи і вимогливі до тепла культури за умови виконання комплексу агротехнічних заходів, спрямованих насамперед на захист від морозів в осінньо-зимовий період. У м. Хоролі є науковці та фахівці, здатні організувати і на належному рівні забезпечити виконання робіт зі створення колекцій ботанічного саду. Хорольський ботанічний сад створюється в антропогенній зоні з метою більш ефективного використання в наукових, природоохоронних, фітомеліоративних, рекреаційних та навчально-виховних цілях території в межах міста, частина якої за своїм рельєфом непридатна для господарської діяльності, покращення екологічного стану міста та розширення мережі об'єктів природно-заповідного фонду України, Створення ботанічного саду надасть можливість забезпечити близько 25 осіб робочими місцями, а також проводити навчальну практику для студентів біологічного факультету Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Хорольський ботанічний сад як об'єкт природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, а в перспективі, можливо, і національний, призначається для створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій ex situ типових видів рослин місцевої та світової флори, ведення наукової, навчальної та просвітницької роботи. За номенклатурою видів озеленення створюваний ботанічний сад входитиме в єдину систему ботанічних садів України і належатиме до групи зелених насаджень спеціального призначення з наданням статусу науково-дослідної установи. З огляду на передбачувані зміни в сторону підвищення термального режиму клімату України, які, за прогнозами вчених, відображають характерні риси зміниглобального клімату [4], важпивим буде в Хорольському ботанічному саду зосередити наукові дослідження з інтродукції нових південних плодових культур з корисними властивостями, вивчити їх на предмет поширення в лісостеповій зоні України [3;6]. Теоретично, в найближчій перспективі інтродукції нових видів південних культур сприятимуть позитивні сторони зміни клімату у зв'язку з глобальним потеплінням, а саме: зберігатиметься тенденція до потепління зим, ттозаяк показники температури літом майже не змінюватимуться; відбуватиметься помірне зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері, що позитивно впливатиме на розвиток культур; незначне зменшення озонового шару посилить на декілька відсотків дію ультрафіолету, і його показники можуть стати такими, як у Середземномор'ї. Південні плодові культури характеризуються раннім вступом у репродуктивну фазу вони невибагливі до ґрунтових умов, посухостійкі і такі їх особливості є біоекологічним потенціалом для інтродукції в Лісостеп України [6]. Плоди південних плодових культур, що мають високі смакові якості, є важливим компонентом раціону харчування, оскільки містять у собі вітаміни, амінокислоти, крохмаль, клітковину, легкозасвоювані макро- та мікроелементи, деякі з плодів мають онкопротекторну та антиоксидантну дію (Zizyphus jujuba Mill.), Уживання таких плодів могло б відіграти значну роль у організації профілактичного харчування жителів лісостепової зони України у зв'язку із забрудненням довкілля, викликаним передовсім аварією на ЧАЕС та іншими техногенними чинниками. При інтродукції південних плодових культур у Лісостеп України селекційні методи відбору, доповнені агротехнічними прийомами, спрямованими на формування кущоподібної та низькоштамбової форми крони рослин забезпечують у разі пошкодження морозами відновлення крони за рахунок нижніх гілок пристовбурних пагонів. Виняткового значення набуває ступеневаакяіматизація, що усуває різку, стрибкоподібну зміну екологічних умов існування рослин. Заслутовують на більш широке дослідження в лісостеповій зоні України і є цінними об'єктами для інтродукції такі південні плодові культури, як мигдаль звичайний (Amygdalus communis L.), мушмула звичайна або кавказька (Mespilus germanica L.), актинідія китайська (Actinidia chitiensis Planch.), інжир (Ficus carica L.), азимина трилопатева (Asimina triioba L.), курма віргінська (Diospiros virginiana L.), унабі (Zizyphus jujuba Mill.), з наступним обов'язковим етапом — селекцією і створенням власних сортів, що є логічним продовженням інтродукційного процесу. На сьогоднішній день винятково важливого значення набуває впровадження високотехнологічного адаптивного садівництва з новими видами культур, що потребують мінімуму агротехнічних витрат на культивування завдяки природній стійкості до біотичних та абіотичних факторів середовища [2]. Тому елементи високоінтенсивного садівництва як базового для поширення також будуть досліджуватись у створюваному Хорольському ботанічному саду. Ідею створення Хорольсьтсого ботанічного саду підтримали міністр охорони навколишнього природного середовища попереднього уряду C.B.Поляков, голова ради ботанічних садів і дендропарків України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Т.М.Черевченко, відомі вчені доктор біодогічнихнаук, професор П..А. Мороз, доктор біологічних наук, професор О,M Байрак, голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, доцент В.М.Самородов. Розробку проекту створення ботанічного саду в м. Хоролі Полтавської області погоджено з Хорольською районною державною адміністрацією, Хорольською районною радою, Хорольською районною інспекцією державного управління екології та природних ресурсів у Полтавській області, відділом архітекту ри, містобудування та житлово-комунального господарства Хорольської районної державної адміністрації, Хорольським районним відділом земельних ресурсів, Полтавським відділенням Українського ботанічного товариства, Державним управлінням екології та природних ресурсів у Полтавській області, Радою ботанічних садів України, Державною службою заповідної справи Мінекоресурсів України. Виконує проектні роботи Науковий центр заповідної справи Міністерства охорони навколишнього пріГродного середовища. ЛІТЕРАТУРА: 1.Гродзінський М.Д., Стеценко М.П. Заповідна справа в Україні. Географіка. — К., 2003. 2.Клименко C.B. Нетрадиційні плодові рослини у світлі адаптативного садівництва. // Матеріали міжнародної науково-практичиої конференції. Бюрізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі. — Полтава, 2008. — С. 163 -164. З Красовський В.В. Світоглядні аспекти взаємодії «ттрирода-людина» та створення штучної живої природи шляхом інтродукції плодових рослин // Науково-педагогічна спадщина академіка В.І.Вернадського як планетарне явище. Матеріали науково-практичної конференції. — Полтава, 2001 -С. 146-148. 4.Ліпіиський В.М. Глобальна зміна клімату та її відгук в динаміці клімату України // Інвестиції та зміна клімату: можливості для України. — К., 2002. - С.1-3. 5.Стеценко М.П., Борейко B.C., Гуцал О.В. та ін. Положення про порядок оголошення заказників, пам'яток природи та заповідних урочищ. —К., 2004. 6.Шайтан И.М., Мороз П.А., Клименко C.B. и др. Интродукция и селекция южных и новых плодовых растений. — К., 1983. В статье освещены цель создания, назначение и направление научных исследований проектированного ботанического сада в городе Хороле Полтавской области. Ключевые слова: ботанический сад, концепция создания, цель, назначение, научные исследования. This article contains the aim of forming, allocation and trend of scientific investigation of designed botanic garden in town Khorol, Poltava region. Key words: botanic garden, conception of forming, aim, allocation, scientific investigations. | |
|
| |
| Переглядів: 2384 | |
| Всього коментарів: 0 | |